Наша місія – об'єднання, – митрополит Луганський і Алчевський Митрофан (Юрчук)
«За даними департаменту у справах релігії, в мирний час в Луганській області налічувалось близько 20 парафій так званого Київського патріархату, з яких тільки 6 були, що називається, «живі» – тобто там звершувались богослужіння, приходили люди, – розповідає владика Митрофан. – Інші 14 існували тільки на папері. В даний час в Луганську функціонує парафія Київського патріархату. Вона нечисленна, туди практично ніхто не ходить. Але там є священик, який звершує свої богослужіння. Єпископ Київського патріархату з початком військових дій з Луганська втік. Наскільки я знаю, сьогодні він перебуває у Сєвєродонецьку. У Луганську не з'являється. Інших парафій на території, яка сьогодні іменує себе «ЛНР», у Київського патріархату немає».
Митрополит Митрофан розповів також про те, що до нього підходили військові, які пропонували храм Київського патріархату в Луганську передати канонічній Церкві.
«Я категорично відмовився: нам чужого не треба. У нас достатньо своїх храмів у місті, які забезпечують духовні потреби пастви», – говорить владика.
На питання про те, чи можливе примирення Сходу та Заходу України, митрополит Луганський і Алчевський зазначив, що при певних умовах таке цілком можливо.
«Я не думаю, що сьогодні ситуація настільки критична і безвихідна, що немає можливості об'єднання, – підкреслив митрополит. – Я думаю, що тут багато чого залежить від політиків: наскільки ті, хто сьогодні покликаний керувати державою, зможуть зрозуміти народ. І наскільки вони будуть готові допомогти людям знайти єдність. Адже розділені не лише території, розділені перш за все родини. Тому те, що неможливе ніяке об'єднання, я не став би категорично стверджувати. Ситуація не безнадійна. Головне, щоб люди зрозуміли, що вони не забуті: що про них дбають і за них переживають. І це сприятиме об'єднанню».
Přečtěte si také
Vladyka Juraj v Brezine: "Svätí nie sú múzejné exponáty"
Arcibiskup Juraj počas Krestopoklonnej nedele odovzdal farnosti v Brezine relikvie sv. Simeona Dajbabského a vyzval veriacich k odvahe pri nesení ich osobných krížov.
Mýty o pravoslaví: Bůh a ďábel jako dvě rovné síly?
V obecném povědomí často přežívá představa, že svět je kolbištěm dvou rovnocenných soupeřů – dobrého Boha a zlého ďábla, kteří spolu vedou nekonečný a vyrovnaný boj.
Mýty o pravoslaví: Bílá magie a ikony v bytech léčitelů, věci Bohu libé?
Mnoho lidí se domnívá, že pokud má senzibil na stěně ikony, používá při „léčení“ modlitby a posílá své klienty do chrámu, musí být jeho činnost v souladu s křesťanstvím. Ve skutečnosti jde o nebezpečnou past.
Mýty o pravoslaví: Ďáblu slouží jen satanisté
Mnoho lidí si myslí, že služba zlu je spojena výhradně s temnými rituály nebo otevřeným uctíváním ďábla. Pravoslavná spiritualita však nabízí mnohem přísnější a hlubší pohled.
Mýty o pravoslaví: Je dvouhlavý orel v chrámu ruským symbolem?
V naší rubrice o mýtech se dnes podíváme na symbol, který v lidech často budí emoce, přestože je v církvi doma už více než tisíc let.
Mýty o pravoslaví: Pravoslaví je „ruské náboženství"
V další části rubriky „Mýty o pravoslaví“ se zaměříme na rozšířený omyl,, že pravoslaví je „ruské náboženství“ a že jeho tradice i spiritualita jsou svázány s jedním konkrétním státem.