18 липня Церква вшановує набуття чесних мощей преподобного Сергія Радонезького

Мощі преподобного Сергія були набуті 5 липня 1422 року при преподобному ігумені Никоні.

В 1408 році, коли Москва та її околиці піддалися нападу татарських орд Едигея, Троїцька обитель була спустошена і спалена. Ченці, на чолі з ігуменом Никоном, сховалися в лісах, зберігши ікони, священні сосуди, книги та інші святині, пов'язані з пам'яттю преподобного Сергія.

У нічному видінні, напередодні татарського набігу, преподобний Сергій сповістив свого учня і наступника про майбутні випробування і передрік заради утішення, що спокуса буде нетривалою, і свята обитель повстане з попелу, розквітне і ще більше зросте.

Перед початком будівництва нового храму в ім'я Живоначальної Трійці на місці дерев'яного, освяченого 25 вересня 1412 року, з'явився Преподобний одному благочестивому мирянину і наказав сповістити ігумена й братію: "Навіщо залишаєте мене стільки часу у гробі, землею покритого, у воді, що утискає тіло моє?"

І ось при будівництві собору, коли копали рови для фундаменту, були відкриті і винесені нетлінні мощі Преподобного, і всі побачили, що не тільки тіло, але і одяг на ньому був неушкодженим, хоча кругом домовини дійсно стояла вода. При великому скупченні віруючих і духовенства, в присутності сина Димитрія Донського, князя Звенигородського Юрія Димитровича, святі мощі були витягнуті із землі і тимчасово поставлені в дерев'янії Троїцькій церкві (на тому місці тепер церква Зішестя Святого Духа). При освяченні в 1426 році кам'яного Троїцького собору вони були перенесені до нього, де і перебувають дотепер.