19 липня Церква вшановує пам'ять преподобного Сисоя Великого

Преподобний Сисой Великий був ченцем-відлюдником, подвизався в Єгипетській пустелі в печері, освяченій молитовними трудами його попередника — преподобного Антонія Великого. За шістдесят років пустельного подвигу преподобний Сисой досяг високої духовної чистоти і сприйняв дар чудотворення, так що одного разу навіть своєю молитвою повернув до життя померлого юнака.

Надзвичайно суворий до себе, преподобний Сисой був дуже милостивий і щедрий до ближніх і всіх приймав з любов'ю. Тих, хто відвідував його, преподобний завжди насамперед навчав смиренню.

На запитання одного пустельника, як він зумів досягти постійного пам'ятання про Бога, преподобний зауважив: «Це ще небагато, син мій, важливіше того — вважати себе нижче за всіх, тому що таке приниження сприяє набуттю смирення». На питання монахів, чи достатньо одного року для покаяння брату, що впав в гріх, преподобний Сисой сказав: «Я вірую в милосердя Чоловіколюбця Бога, і якщо людина покається всією душею, то Бог прийме його покаяння протягом трьох днів».

Коли преподобний Сисой лежав на смертному одрі, оточуючі старця учні побачили, що обличчя його засяяло. Вони запитали вмираючого, що він бачить. Преподобний відповів, що він зрить святих пророків і апостолів. Учні запитали, з ким він розмовляє? Він сказав, що прийшли Ангели за його душею, а він просить їх дати йому ще хоч короткий час на покаяння.

«Тобі, отче, немає потреби в покаянні», — заперечили учні. Але преподобний Сисой, із свого великого смирення, відповів: «Воістину я не знаю, створив я хоч початок покаяння мого».

Після цих слів обличчя святого засяяло так, що братія не осмілювалися на нього дивитися. Преподобний встиг сказати їм, що бачить Самого Господа, і свята душа його відійшла в Царство Небесне.