3 серпня Церква вшановує пам'ять святого пророка Єзекіїля

Святий пророк Єзекіїль жив у VI столітті до Різдва Христового. Народився в місті Сарір, походив з коліна Левія, був священиком і сином священика Вузія. У друге нашестя на Єрусалим вавилонського царя Навуходоносора, в 25-річному віці Єзекіїль був відведений у Вавилон разом з царем Ієхоніей II і багатьма іншими юдеями.
   
У полоні пророк Єзекіїль жив при річці Ховар. Там, на 30-му році життя, в видінні йому було відкрито майбутнє єврейського народу і всього людства. Пророк побачив сяючу хмару, в середині якої було полум'я, а в ньому — таємнича подоба рухомої духом колісниці і чотирьох крилатих тварин, кожна з яких мала по чотири обличчя: людини, лева, тельця й орла. Перед їхніми обличчями були колеса, усіяні очима. Над колісницею височіло немов би кришталеве склепіння, а над склепінням — подоба престолу немов би з блискучого сапфіра. На цьому престолі — сяюча "подоба Людини", а навколо Неї — веселка.

Святий пророк Єзекіїль мав від бога дар чудотворення. Він, як і пророк Мойсей, молитвою до Бога розділив води річки Ховара, і євреї перейшли на інший берег, уникнувши переслідування халдеїв. Під час голоду пророк випросив у Бога множення їжі для голодуючих.

За викриття в ідолопоклонстві одного єврейського князя, святого Єзекіїля стратили: прив'язаний до диких коней, він був розірваний на частини. Побожні євреї зібрали розтерзане тіло пророка і поховали його на полі Маур, в усипальниці Сіма і Арфаксада, праотців Авраама, недалеко від Багдада. Пророцтва Єзекіїля записані в книзі, названій його ім'ям і включеній в Біблію.