2 жовтня – пам'ять Мученика Зосими пустельника

Мученик Зосима пустельник жив у IV столітті. Одного разу під час полювання правитель Кілікії Дометіан побачив старця, який мирно і лагідно розмовляв з дикими звірами, що оточили його. Побачивши мисливців, звірі розбіглися.

Старцеві вчинили допит – хто він і чому живе в пустелі. Старець відповів, що звуть його Зосима, що він християнин і не може жити в місті з ворогами Господа Іісуса Христа, тому й живе один серед звірів.

Тоді Дометіан пригрозив: «Якщо ти шануєш Назарянина, я в Назареті  привселюдно віддам тебе на жорстокі тортури, і ти відмовишся від Христа». На запитання, яким чарівництвом Зосима приборкує диких звірів, старець відповідав одне: «Я – християнин».

У Назареті старця почали катувати. Його повісили вниз головою, прив'язавши до шиї великий камінь, і стали рвати тіло залізними гаками. Мучителі випробовували страждальця: «Якщо звірі тебе слухають, накажи прийти сюди комусь із них, і тоді ми повіримо в твого Бога».

Святий мученик звернувся з молитвою до Бога, і раптом прибіг величезний лев. Всі в страху розбіглися, а лев підійшов до старця і став лапою підтримувати камінь, прив'язаний до шиї мученика.

Правитель став просити мученика приборкати звіра і наказав розв'язати святого, щоб відвезти його до імператора, але святий Зосима відразу помер, віддавши свою чисту душу Богові.