28 листопада – пам'ять Куп'ятицької ікони Божої Матері

Куп'ятицька  ікона Божої Матері з'явилася у 1180 році біля села Куп'ятичі, розташованого в межах колишнього Пінського повіту Мінської губернії.

Свята ікона була знайдена в лісі селянською дівчинкою Ганною, яка випасала худобу. Образ – у вигляді хреста – випромінював надзвичайно яскраве світло між деревами. 

Селяни побудували на місці чудесного явлення ікони церкву в ім'я Пресвятої Богородиці, де поставили знайдену ікону. Через кілька років татари спалили церкву.

Вдруге ікону було знайдено через багато років на місці згорілого храму випадковим мандрівником на ім'я Іоаким. Селяни перенесли хрест-ікону до сільської церкви, а Іоаким, за напоумленням Божим,  залишився при храмі паламарем.

На початку ХVII століття при церкві був влаштований Куп'ятицький монастир, який захопили наприкінці століття католицькі, а потім – уніатські ченці.

Православні ченці, залишаючи монастир, взяли із собою святу ікону Куп'ятицької Богородиці. Вони перенесли чудотворний образ до Київського Софійського собору.

Куп'ятицька ікона Пресвятої Богородиці є невеликого розміру мідний хрест. На одній стороні хреста рельєфно зображена Богоматір з Предвічним Немовлям на лівій руці, на іншій – Розп'яття.