9 січня – пам'ять святого апостола первомученика і архідиякона Стефана

Святий апостол первомученик і архідиякон Стефан був старшим серед семи дияконів, поставлених самими апостолами, тому його називають архідияконом. Він був християнським первомучеником та постраждав за Христа у віці близько 30 років.

За висловом Астерія, це був «начаток мучеників, учитель страждань за Христа, основа доброго сповідання, бо до Стефана ніхто не проливав крові своєї за Євангеліє».

Будучи сповнений Духа Святого, святий Стефан відважно і переконливо проповідував християнське вчення та перемагав іудейських законовчителів у спорах.

Через це юдеї обмовили Стефана, ніби він говорить хулу на Бога та на Мойсея. З таким звинуваченням святий Стефан постав перед синедріоном і первосвящеником.

Він виголосив промову, у якій виклав історію єврейського народу та сміливо викрив іудеїв у гоніннях на пророків і в страті очікуваного ними Месії, Іісуса Христа. Під час промови святий Стефан раптом побачив відкрите небо та Іісуса Христа у славі, що стоїть по правиці Бога. Він голосно проголосив про це.

Тоді юдеї, затикаючи вуха, накинулися на нього, потягли його за місто і побивали камінням, а святий мученик молився за своїх вбивць. Вдалині, на узвишші, стояла Матір Божа зі святим апостолом Іоанном Богословом та старанно молилася за мученика.

Перед смертю Стефан сказав: «Господи Іісусе, прийми дух мій, Господи, не постав їм це за гріх», – і потім радісно віддав за Христа свою чисту душу.

Тіло святого первомученика Стефана, залишене на поживу звірам, таємно взяв відомий єврейський вчитель Гамаліїл із сином своїм Авівом та поховав у своєму маєтку.

Згодом вони обидва увірували у Христа та прийняли святе Хрещення.