4 лютого Церква вшановує пам'ять святого апостола Тимофія

Святий апостол Тимофій походив з Лікаонського міста Лістри у Малій Азії. Він був навернений до Христа у 52 році святим апостолом Павлом. Коли апостоли Павло і Варнава відвідали вперше Лікаонські міста, апостол Павло в Лістрі зцілив кульгавого від народження, і багато жителів міста увірували в Христа, серед них був і майбутній апостол, юнак Тимофій, його мати Євніка і бабця Лоїда.

Насіння віри, посіяні апостолом Павлом в душі святого Тимофія, принесли щедрий плід. Він став ревним учнем апостола, а згодом його невідлучним супутником та співпрацівником у проповіді Євангелія. Апостол Павло любив святого Тимофія і називав його в Посланнях своїм улюбленим сином, з вдячністю згадуючи його вірність та відданість.

Він писав Тимофію: «Ти ж пішов услід за мною наукою, поступованням, заміром, вірою, витривалістю, любов'ю, терпеливістю, переслідуваннями та стражданнями». У 65 році апостол Павло рукопоклав апостола Тимофія у єпископа Ефеської Церкви, якою святий Тимофій керував 15 років.

Святий апостол Павло, перебуваючи в Римі у в'язниці, та знаючи, що на нього чекає мученицький подвиг, викликав до себе вірного учня та друга апостола Тимофія на останнє побачення.

Святий Тимофій закінчив життя мучеництвом. В Ефесі язичники звершували свято на честь ідолів та носили їх по місту, супроводжуючи нечестивими обрядами й піснями.

Святий єпископ Тимофій, турбуючись про Славу Божу, намагався зупиняти і напоумлювати засліплених ідолопоклонством людей, проповідуючи їм істинну віру в Христа. Язичники в озлобленні кинулися на святого апостола, били його, тягнули по землі і, нарешті, побили камінням.

Мученицьку смерть за Христа святий апостол Тимофій сприйняв у 80-му році.

У IV столітті святі мощі апостола Тимофія були перенесені до Царгорода і покладені в храмі Святих Апостолів. Свята Церква вшановує святого Тимофія у числі 70-ти апостолів.