17 лютого Церква вшановує пам'ять преподобного Ісидора Пелусіота

Преподобний Ісидор Пелусіот жив у IV-V століттях. Родом з Александрії. Виріс у середовищі благочестивих християн. Він був родичем Феофіла, архієпископа Александрійського, і його наступника святого Кирила.

Ще юнаком він покинув світ і пішов у Єгипет на Пелусіотську гору, яка стала місцем його чернечих подвигів. Духовна мудрість і суворий аскетизм преподобного Ісидора в поєднанні з широкою обізнаністю та природним знанням людської душі дозволили йому в короткий час здобути повагу і любов ченців.

Вони обрали його своїм настоятелем і звели в сан пресвітера. Наслідуючи приклад святителя Іоанна Златоуста, якого йому довелося бачити і чути під час подорожі до Константинополя, преподобний Ісидор присвятив себе переважно християнській проповіді, тій «практичній філософії», яка, за його власними словами, є «фундаментом будівлі і самою будівлею», в той час як логіка «є її прикрасою», а «споглядання – вінцем». Він був учителем і безвідмовним порадником для всіх, хто звертався до нього по духовну підтримку – будь то проста людина, вельможа, єпископ, патріарх Александрійський або сам імператор.

Після нього залишилося близько 10 000 листів, з яких до нас дійшло 2090. Велика частина цих листів містить глибокі за Богословським наповненням і, водночас, морально повчальні тлумачення Священного Писання. Тут преподобний Ісидор виступає як кращий учень святителя Іоанна Златоуста.

Любов та відданість преподобного Ісидора до святого Іоанна Златоустого проявились у рішучих діях на захист святого Іоанна під час гоніння на нього імператриці Євдоксії та архієпископа Феофіла. Після смерті святителя, преподобний Ісидор переконав наступника Феофіла, святого Кирила Александрійського, вписати ім'я святого Іоанна Златоуста в церковні диптихи як сповідника.

З ініціативи преподобного Ісидора був скликаний III Вселенський Собор в Ефесі (431), на якому було засуджено лжевчення Несторія про Особу Іісуса Христа.

Преподобний Ісидор досяг глибокої старості і помер близько 436 року. Церковний історик Євагрій (VI століття) про преподобного Ісидора пише, що «життя його здавалося всім життям ангельським на землі». Інший історик Никифор Калліст (ХІ ст.), так вихваляє преподобного Ісидора: «Він був живим і одухотвореним стовпом чернечих статутів і Божественного бачення і найвищим взірцем найтеплішого наслідування і вчення духовного».