4 квітня Церква вшановує священномученика Василія, пресвітера Анкірського

Священномученик Василій був пресвітером в Анкірі Галатійській. Під час широкого поширення аріанської єресі він закликав свою паству твердо триматися Православ'я.

За це святий Василій був позбавлений священицького сану місцевим аріанським собором, але на Палестинському Соборі 230 єпископів він був відновлений в сані пресвітера. Святий Василій відкрито продовжував свою проповідь, викриваючи аріан, за що став жертвою переслідувань та був підданий тортурам як людина, нібито небезпечна для держави.

Для відвернення святого Василія від Православ'я до нього були приставлені двоє відступників – Єлпідій і Пегасій. Однак святий залишився непохитним і за це знову був підданий катуванням.

Коли ж у місто Анкіру прибув імператор Юліан Відступник, святий Василій на суді перед ним мужньо сповідав Христа, а імператора викрив за відступництво. Юліан наказав вирізати ремені зі шкіри зі спини святого. Однак святий пресвітер Василій мужньо переніс цю страшну муку.

Коли ж святого стали палити та колоти розжареними прутами в плечі й живіт, він у муках впав на землю і голосно молився: «Світло моє, Христе! Надія моя, Іісусе! Пристань тиха для гнаних хвилями! Дякую тобі, Господи Боже отців моїх, за те, що Ти вирвав душу мою з пекла найглибшого і зберіг в мені Ім'я Своє незаплямованим! Нехай переможцем закінчу я своє життя і успадкую вічний спокій за обітницею, даною отцям моїм від Тебе, Архієрея Великого Іісуса Христа, Господа нашого! Тепер же прийми з миром душу мою, що перебуває незмінно в цьому сповіданні! Ти милосердний і велике Твоє милосердя, Який Живе і Перебуває повіки, амінь».

Звершивши таку молитву, весь сколотий розжареними прутами, святий немов заснув солодким сном, віддавши душу свою в руки Божі. Священномученик Василій помер 29 червня 362 року.

Пам'ять його заради свята святих апостолів Петра і Павла була перенесена на 22 березня.