18 квітня Церква вшановує святих мучеників Агафопода диякона та Феодула читця

Святі мученики Агафопод диякон та Феодул читець жили у Фессалоніках за царювання імператорів Діоклетіана і Максиміана та входили до церковного причту: святий диякон Агафопод був глибоким старцем, а святий Феодул, читець, був юним.

Обидва відрізнялися праведним життям і благочестям. Одного разу святий Феодул у сонному видінні побачив, як невідомий чоловік у світлій одежі вклав йому в руку якийсь предмет. Коли він прокинувся, то побачив у руці прекрасний перстень із зображенням Хреста і вирішив, що це знак його майбутнього мучеництва. Силою зображеного на персні Хреста святий зціляв багатьох хворих та навертав язичників до віри в Христа Спасителя.

Коли імператор Діоклетіан видав указ (303) про гоніння на християн, багато хто намагався сховатися від переслідувань, але святі Агафопод і Феодул безбоязно продовжували вести Євангельську проповідь.

Правитель Фессалонік Фаустин, дізнавшись про це, наказав привести їх до себе на суд. Побачивши юність і красу святого Феодула, Фаустин намагався лестощами переконати його відмовитися від християнства і повернутися до узаконених жертвопринесень. На це мученик Феодул відповів, що він давно вже відрікся від помилок і жаліє Фаустина, який своєю відданістю язичництву засуджує себе на вічну смерть. Правитель запропонував мученику вибір: благополучне життя або негайну смерть. Святий відповів, що обирає, звісно, життя, але життя вічне, і тимчасової смерті не боїться.

Коли Фаустин втратив надію переконати мученика Феодула, він став умовляти святого Агафопода. Правитель намагався обдурити його і сказав, що святий Феодул вже погодився принести жертву богам. Але мученик Агафопод не повірив цьому. Він був упевнений, що святий Феодул готовий принести життя своє Істинному Богу, Господу Іісусу Христу.

Не отримавши успіху, Фаустин наказав відправити мучеників в темницю. В темниці святі мученики гаряче молилися і сміливо проповідували Боже Слово в'язням, тож багатьох звернули в християнство. Начальник в'язниці Євтиній доніс про це правителю.

Фаустин знову закликав їх на суд і став знову переконувати відректися від Христа. Перед очима святого Феодула змусили приносити жертви ідолам тих, хто раніше були християнами, але змінили віру. «Немічних ви перемогли, а міцних воїнів Христових ні в якому разі не зможете перемогти, якщо навіть винайдете і ще більші муки!» – сказав святий Феодул. Правитель наказав мученику принести християнські книги. «Ось, моє тіло віддається для мук, – відповів мученик, – роби з ним, що хочеш; замучь мене найжорстокішим способом, але все ж я не віддам Святих Книг для наруги нечестивим!» 

Фаустин наказав привести святого Феодула на місце страти, де кат приготував меч, щоб відсікти йому голову. Мученик мужньо і з радістю вигукнув: «Слава Тобі, Боже, Отче Господа мого Іісуса Христа, Який зволив постраждати за нас. Ось, Його благодаттю, і я йду до Тебе, з радістю вмираю за Тебе!» Тоді Фаустин скасував страту і знову ув'язнив мучеників в темниці. Там святі мученики гаряче молилися і обидва побачили однаковий сон. Вони пливли на кораблі, який під час бурі зазнав аварії. Хвилі викинули їх на берег в білих сяючих одежах. Святі розповіли один одному бачення і дякували Богові за сповіщену їм мученицьку кончину.

На ранок, коли мучеників знову привели до Фаустина, вони оголосили йому: «Ми – християни і за Христове Ім'я готові зазнати будь-які страждання». Фаустин наказав кинути їх у море. Воїни прив'язали святому Агафоподу камені, а він голосно промовив: «Це буде нам другим Хрещенням, яким омиються наші гріхи, і ми чистими прийдемо до Христа». Слідом за ним був кинутий у море і святий Феодул († 303).

Море викинуло на берег тіла мучеників у світлих шатах, без каменів і без мотузок. Християни взяли святі тіла і з честю поховали