19 жовтня – пам'ять святого апостола Фоми

Святий апостол Фома був родом із галілейського міста Панеади і займався рибальством. Почувши благовістя Ісуса Христа, він усе залишив і пішов услід за Ним. Апостол Фома входить в число Двоєнадесятиці святих апостолів, 12 учнів Спасителя.

За свідченням Священного Писання, святий апостол не повірив розповідям інших учнів про Воскресіння Ісуса Христа: «Поки я не побачу слідів від цвяхів на Його руках, не торкнуся їх пальцем і не помацаю рану в Його боці, я не повірю». На восьмий день після Воскресіння Господь з'явився апостолові Фомі і показав Свої рани. «Господь мій і Бог мій!» – вигукнув святий апостол.

«Фома, що був колись слабший за інших апостолів у вірі, – говорить святитель Іоанн Златоуст, – став, по благодаті Божій, мужнішим, ревнішим і невтомнішим, ніж інші, так що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не злякавшись сповіщати Слово Боже народам диким».

За Церковним Переказом, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Партії, Ефіопії та Індії. Проповідь Євангелія апостол закріпив мученицькою смертю. За навернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліапора (Меліпура) святий апостол був ув'язнений, зазнав тортур, і, нарешті, пронизаний п'ятьма списами, відійшов до Господа.

Частини мощів святого апостола Фоми є в Індії, Угорщині і на Афоні. З ім'ям апостола Фоми пов'язана Аравійська (або Арапетська) ікона Божої Матері.

Джерело: Офіційний православний церковний календар РПЦ