Притча: про суд над іншими та про власні гріхи

Коли можна судити інших.
Один з насельників монастиря в Сцеті зробив серйозну помилку, і для суду над ним брати покликали наймудрішого відлюдника.
Відлюдник не хотів приходити, але брати були такими наполегливим, що він погодився. Однак перш, ніж відправитися, він взяв відро і зробив у його днищі кілька дірок. Потім наповнив відро піском і пішов в монастир.
Настоятель, звернувши увагу на відро, запитав, для чого це.
– Я прийшов судити іншого, – сказав самітник. – Мої гріхи біжать за мною, як і цей пісок у відрі. Але оскільки я не дивлюся назад і не можу бачити свої власні гріхи, то я здатен судити інших.
Ченці негайно вирішили скасувати суд.
0
0
Pokud jste si všimli chyby, označte příslušný text a stiskněte Ctrl+Enter nebo Odeslat chybu, abyste o tom informovali redakci.
Čtěte také

Byl svatý Simeon Nový Teolog autistou?
25 Bereznya 12:55

Příběhy o starobylé Církvi: první hierarchie
17 Bereznya 10:56

Novomučedníci 20. století: metropolita Anatolij Oděský
14 Bereznya 00:48

„Hra na oliheň“: apoteóza krutosti nebo evangelické varování?
13 Bereznya 11:55

„Pikaso“: církevní hymnografie a přednáška otce Lavra
01 Bereznya 01:16

„Především si získej vnitřní klid.“
20 února 00:33