Подвиг мученика Євстратія, і чим страшний «кривавий наклеп»
Хресна смерть мученика Євстратія, преподобного постника Києво-Печерського. Гравюра
З Києво-Печерського патерика ми знаємо про Євстратиія небагато: походив з київського багатого роду. Роздав майно бідним і родичам. Прийшов до Антонія в печерний монастир. Був пострижений з ім'ям Євстратій. Сказано, що він найбільше подвизався у постуванні – строго постував з юності і в монастирі був прозваний постником.
У 1096 році половці напали на Київ, розорили місто і Печерський монастир, відвели в рабство безліч народу. Серед полонених був і Євстратій. З історії нам відомо, що шлях «з варяг в греки» був справжньою торговою артерією Стародавньої Русі і Візантії, а головним товаром, що поставлявся з нашого краю були раби. Незважаючи на вже тисячолітню історію християнської Візантійської імперії рабства там ніхто не відміняв. Один із найбільших невільничих ринків був розташований в Херсонесі (Корсуні). Туди і доставили свою живу здобич половці.
Купець, за походженням єврей, купив 20 киян і 30 монастирських робітників, серед яких був і Євстратій.
Далі сказано, що господар намагався змусити своїх рабів-християн відректися від Христа і прийняти свою релігію.
Це ключовий момент всієї цієї історії, в історії якої був безсумнівний мученицький подвиг однієї людини і масові розправи над цілою, як би тепер сказали, «національною меншиною» через стереотип, званий «кривавий наклеп».
З давніх часів одні народи воюють з іншими, завдаючи один одному рани і збираючи образи. Образи ці складаються в легенди, колись прості історії обростають міфічними подробицями і перетворюються у справжні стереотипи, які ми і тепер можемо зустріти і в газетних статтях, і політичних гаслах, і розмовах на базарі. Немає на світі націй, які живучи пліч-о-пліч, не нагороджували б одна одну «добрим і ласкавим» слівцем – «Непроханий гість гірше за татарина», «брудний янкі», «жабники», «кацапи і хохли», «якщо в крані немає води, значить випили…. самі знаєте хто». Ось щодо цих «хто» і склалася ціла етажерка забобонів, званих «кривавий навіт».
З перших століть християнства в європейських країнах існує забобонне переконання, що «євреї Христа розіп'яли» і досі використовують християнську кров у своїх ритуалах. Тому і отримав «наклеп» назву «кривавого».
«Кривавий» він був не тільки на прізвисько і оману, а ще й тому, що кожна нова хвиля «наклепу» закінчувалася гоніннями на євреїв, погромами і кровопролиттям.
Після розсіювання євреї живуть в багатьох країнах світу і серед різних народів. Майже у всіх державах їх обмежували в правах – забороняли володіти землею, регламентували діяльність – тільки торгівля і ремесла, забороняли відкрито святкувати релігійні свята.
У Візантії існувала заборона юдеям володіти рабами-християнами. З часом заборона дещо пом'якшала – можна було володіти, але з умовою – не перешкоджати християнам здійснювати їхні обряди.
Але у іудеїв були і свої заборони: багато обов'язків в господарстві дозволялося виконувати тільки іудею. Через що, купуючи рабів, євреї намагалися звернути їх у свою віру.
Ось в цьому положенні і виявився херсонеський купець.
Щоб п'ятдесят куплених рабів могли виконувати всі потрібні роботи, вони повинні стати іудеями. І купець попросив їх поміняти віру.
Потім наказав.
Потім пригрозив.
Потім став морити голодом.
А Євстратій почав умовляти земляків: «Не будьте, брати, відступниками від віри; через смерть ми отримаємо життя вічне».
Зважилися голодувати, але Христа не зраджувати. На третій день без їжі і води почали вмирати найслабші, потім інші, а Євстратій, звиклий до пісного життя, пережив всіх.
На 14 день купець, побачивши, що його раби померли, гроші, виплачені за них, пропали, робота стоїть, збитки зростають, розлютився і наказав мучити Євстратія так, як мучили Того, в кого він вірить. Монах же дякував Богові, що послав йому такі випробування.
Купець, бачачи, що йому не вдається зламати Євстратія, вирішив піти до кінця і розіп'яв його напередодні єврейської пасхи і сам, за переказами, проткнув його груди списом. Перед смертю монах передбачив купцеві швидку загибель: «Прийде на вас помста за кров мою і за кров закатованих вами християн».
Тіло замученого ченця було знято з хреста і кинуто в море. За переказами, тіло Євстратія було витягнуто з води і доставлено до Києва, в рідну обитель, де і спочиває донині.
Страшна смерть Євстратія і його земляків викликала заворушення в місті. За наказом імператора Олексія І Комніна був страчений єпарх (управитель) Херсонеса разом із купцем, купили ченця і киян. Були страчені також старійшини єврейської громади, а єврейські торговці були вигнані з міста і все їх майно конфісковано.
Так через одного злого купця постраждало все єврейське населення Херсонеса. Звичайно, купець не робив з Євстратія ритуальну жертву на Великдень – немає таких звичаїв в єврейському народі. Він просто цинічно злобстував і в злобі своїй дійшов до вбивства. А вийшло так, що дав привід для підкріплення «кривавого наклепу» і для того, щоб у ХХ столітті було висловлено сумнів у святості Євстратія. Зокрема отець Олександр Мень говорив: «Жодна офіційна Постанова Православної Церкви не підтримала ритуальних завітів на єврейство» і висловив переконання, що ці святі (прим. авт. преподобний Євстратій і Святий Гавриїл Білостоцький) будуть деканонізовані.
Заперечимо на це тільки одне – Євстратій святий не тому, що убитий євреєм, а тому що Христової віри не зрадив. А євреїв «викосили» не з помсти – ну стратили б купця-вбивцю, а ерез те, що єврейські торговці були конкуренти грекам (таку версію висловив к. і. н. В. Сергєєв) і прикрившись «кривавим наклепом» влади поповнили казну за рахунок конфіскації майна вигнаних іудеїв.
Багато горя може наробити упередження, зведене в закон або традицію. Позбавити святого честі мученика і оголосити «проклятим» цілий народ, незалежно від його національності, прикриваючи свої корисливі страшні цілі.
Загалом, якщо у вашому крані немає води – не варто думати про погром. Просто зателефонуйте сантехніку.
Přečtěte si také
Svatý mučedník Timotej, biskup pruský
Památku svatého svatého mučedníka Timoteje, biskupa pruského, slaví pravoslavná církev 10. června.
Svatý velkomučedník Theodor Stratelat – vojevůdce a mučedník za Krista
Svatý mučedník Theodor Stratelat byl významným římským vojevůdcem z města Evchaita (dnešní Turecko), proslulým svou statečností i hlubokou vírou v Krista. Za života se stal známým nejen díky vojenské odvaze, ale především svým křesťanským svědectvím – a nakonec i mučednickou smrtí.
VIDEOREPORTÁŽ: Panychida za padlé parašutisty a oběti Heydrichiády
Naše redakce vám přináší videoreportáž přímo z místa dění – z katedrálního chrámu sv. Cyrila a Metoděje v Praze, kde se dnes 18. června uskutečnil pietní akt k uctění památky československých parašutistů, hrdinů boje proti nacismu.
Češi v Srbské pravoslavné církvi – dějiny víry a utrpení
Gračanica (Kosovo a Metochie), 9. května 2025 – Málokdy si uvědomujeme, kolik tichých svědků víry vzešlo z našeho národa – a kolik z nich bylo přijato s láskou a úctou jinými pravoslavnými církvemi.
Příběhy o starobylé Církvi: první hierarchie
Dnes se vede mnoho sporů o církevních statusech a jurisdikcích. Je těžké se v tom vyznat. Na pomoc může přijít pochopení, jaká byla Církev na začátku své historie.