Притча: про знання й смирення
Для того, щоб рухатися вперед, іноді потрібно, залишивши гординю, зізнаватися собі в своїх слабкостях.
Якось до старця прийшов його послушник і запитав:
– Отче, поясни мені, чому я, маючи такі ж очі як і в тебе, часто не помічаю того, що бачиш ти.
Старець вийшов із кімнати і через якийсь час повернувся, тримаючи в руках денний рукопис незнайомою для послушника мовою. Розгорнувши його, він сказав:
– Що ти бачиш?
Послушник, не бажаючи видавати своє незнання, відповів:
– Я бачу багатовікову мудрість у цьому рукописі. Тоді старець сказав:
– Насправді перед тобою – записка грецького купця, – а знаю і бачу це тому, що одного разу, не побоявшись зізнатися собі в тому, що я толком нічого не знаю, вивчив цю мову.
0
0
Pokud jste si všimli chyby, označte příslušný text a stiskněte Ctrl+Enter nebo Odeslat chybu, abyste o tom informovali redakci.
Čtěte také
Monastýr Dochiar: Athoský domov divotvorné ikony Rychleslyšící
30 červenec 10:55
Příběh ikony Bohorodice Rychleslyšící. Její kopie míří do Prahy
29 červenec 14:02
Pamiatka sv. Jova Uhoľského: Od gulagu k svätosti
28 červenec 13:40
Člověk, který tvoří ikony ze skla
25 červenec 13:11
Bienále Benátky 2026: Stopy víry v moři současného umění
23 červenec 15:08
Pravoslavný průvodce Benátkami
22 červenec 13:11